19 січня - Свято Водохреща

Свято Богоявлення – одне з найбільших християнських празників. Спаситель світу, безгрішний, приймає хрещення, як звичайний грішник. Бог дається охрестити себе власному сотворінню. Пресвята Тройця являється людям: Дух Святий сходить у вигляді голуба, чути голос Отця небесного, велике діло відкуплення людського роду освячується.

 Святий євангелист Матей оповідає нам таке: “Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб хреститися від нього; але Йоан спротивлявся йому, кажучи: «Мені самому треба хреститися в Тебе, а Ти приходиш до мене?» Ісус у відповідь сказав до нього: «Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду». І тоді він залишив його. А охрестившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього. І голос пролунав з неба: «Це Син мій любий, що Його я вподобав»” (Мт. 3 13-17).

Коли ми в Ім’я Пресвятої Тройці прийняли таїнство хрещення, то Бог Отець і до нас у тій хвилі сказав: “Це син мій, або донька моя”, – відкуплена кров’ю Сина мого, освячена ласкою Духа Святого, сотворена мною для вічного блаженства.

Чи вкриває нас і сьогодні свята Божа ласка? Чи ще залишаємося ми дітьми Бога? Чи невинним серцем прославляємо святе Богоявлення, чи, може, ми осквернені гріхом? Застановімося, ким ліпше нам бути: синами Пресвятої Тройці і спасіння чи дітьми прокляття і рабами пекла? Якщо ж ми втратили одежу невинности, то є ще купіль жалю, є сльози покаяння. Є надія на Боже милосердя. Не забуваймо про це і не забуваймо про свої душі. Бо ж душу одну лиш маємо.